Становище робітників та ремісників у кінці XIX ст.

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

Після скасування кріпосного права в 1861 році, в умовах розвитку капіталізму, Житомир поступово перетворювався на промислово-торговельний центр Волині. З кожним роком у місті зростала кількість робітників і ремісників. З 1861 до 1898 року число промислових підприємств збільшилося з 33 до 46, на яких працювало 763 свічковий завод. Значна питома вага серед підприємств міста належала пивному заводу. Наприкінці ХІХ виникли чавуноливарний і механічний заводи, що виготовляли нескладні сільськогосподарські машини та устаткувати для цукрової промисловості. Водночас місто й далі залишалося зосередженням ремісничо-кустарних промислів. 1884 року тут налічувалося 4232 ремісники, в т.ч. 1389 майстрів, 2025 підмайстрів і 818 учнів. Найбільше було шевців (1534), кравців (592), мебельників (222).

Становище робітників та ремісників було дуже важким, їх нещадно експлуатували фабриканти й заводчики, купці й банкіри, лихварі та інші. Робочий день на більшості підприємств міста тривав 11-13 годин на добу. Заробітна плата не перевищувала 6-8 крб. на місяць, а жінкам платили ще одержує щонайбільше 10 крб. у місяць. Аптечні учениці про зарплату й мріяти не можуть». Жили і працювали робітники в жахливих побутових умовах. Навіть фабрична інспекція змушена була констатувати неправильне нарахування і зниження заробітку робітників, незаконні відрахування і штрафи, порушення умов найму, відсутність охорони праці. протестували проти нерівної оплати жінкам і чоловікам за однакову роботу, несвоєчасної виплати заробітної плати, важких умов праці, поганого харчування, систематичні штрафів тощо. Найпоширенішою формою протесту в другій половині XIX ст. було прогресивні видання. Так, серед учнівської молоді та солдатів місцевого гарнізону нелегально розповсюджувалася прогресивно настроєною інтелігенцією перша російська революційна газета «Колокол», яку видавали О.І. Герцен та М.П. Огарьов. Розгортанню суспільно- політичного руху сприяло також польське визвольне повстання 1863-1864 рр.

1876 року в місті виникло два гуртки народників. До гуртка терористів входили М.С. Абрамович, К.Ф. Багряновський, Г. Бистрицький, В.Г. Виленц, О. Більчанський та інші. Останній в Житомирі діяла група народників, яка входила до складу Київського гуртка І. Басова. В їх числі були робітники С. Чуйков, І. Кречетович, К. Багряновський, С. Строганов, офіцери К. Козакевич та Р. Зундштрем.

На Великій Чуднівській, Рибній і Кафедральній вулицях містилися ремісничі майстерні, крамниці. На околицях міста всіх цих сімей становить 157 крб., на одну душу припадає приблизно по 45 коп. Кімната править за їдальню, кухню і комору. В кутку стоїть ліжко, на якому жужмом лежить брудне шмаття. Багато з цих конур більше нагадують підземні нори, чим людське житло".

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.