Розгортання революційної боротьби на початку ХХ ст.

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

Протягом другої половини XIX - початку XX ст. місто помітно зросло. Якщо в 1848 році в ньому було 1242 будинки (з них мурованих 46), то в 1904 році стало 10 030 (мурованих 2110). У цей час тривало спорудження кам'яних будинків на Київській і Бердичівській багатії. Особняками міської аристократії забудовувалася Вільська вулиця.

Деякі зміни сталися і в організації охорони здоров'я. Якщо на початку XX ст. діяло 5 лікарень на 490 місць і 6 аптек, то в 1913 році відповідно 16 і 8. Користування послугами медичних закладів освіти й культури. В 1875 році почала діяти фельдшерська школа. Відкрита 1877 року чоловіча прогімназія в 1897 році реорганізована в другу чоловічу гімназію. 1907 року розпочалися заняття в комерційному, а в 1912 - в землевпорядному училищі. 1913 року діяло 2 чоловічі й 4 жіночі гімназії, за навчання в яких треба було платити 50-75 крб. на рік, 7 парафіяльних шкіл. У гімназіях навчалися переважно діти дворян, купців і духовенства. Так, 1914 року в перших класах другої чоловічої гімназії на 101 учня єпархіальний наглядач зазначив, що її приміщення зовсім непридатне для навчання. На кінець XIX ст. (1897 р.) в Житомирі письменних було 45 На утиски й знущання підприємців робітники відповідали посиленням боротьби за свої права, яка часто переростала в страйки. Першими у вересні 1902 року застрайкували робітники тютюнової фабрики. Вони вимагали господар підприємства змушений був підвищити заробітну плату чоловікам з 6 до 8 крб. на місяць, а жінкам - з 1 до 2. Страйк охопив також інші тютюнові та гільзові фабрики міста. В результаті страйку робітники добилися підвищення заробітної плати в середньому на 20 процентів.

У листопаді того ж року застрайкували робітники друкарень. Друкарі теж зажадали підвищення зарплати. Підприємці, намагаючись підтримали страйкарів Житомира. Солідарність київських робітників з друкарями Житомира допомогла останнім добитися від підприємців задоволення економічних вимог. Робітники міста в 1903 році дружно включилися в страйковий рух на півдні України. У зведенні департаменту поліції за 1903 рік вказувалося на зв'язок страйкового руху в Баку, Одесі і Києві з страйковим рухом у Житомирі. Характерною особливістю цього виступу було зростання організованості й згуртованості робітників, організація страйкових комітетів та кас взаємодопомоги. Друкарям подали грошову допомогу робітники паперової XX ст. мало створення за допомогою представників Київської організації РСДРП міської групи соціал-демократів. Житомирська соціал-демократична група в цей час розповсюджувала політичну літературу. В грудні 1902 року поліція виявила в Житомирі до двох тисяч заборонених видань, у т. ч. брошури "Завдання російських соціал-демократів" і прокламацію "Початок демонстрацій", написані В.І. Леніним. За поширення соціал-демократичної групи. Розповсюдження політичної літератури тривало й далі. В останніх числах грудня 1903 року в Житомирі з'явилася прокламація під назвою "Повідомлення про черговий з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії", де в стислій формі викладався зміст роботи з'їзду. виступи учнів гімназій, які вимагали припинення поліцейських репресій. У прокламації "До суспільства" та інших листівках, що розповсюджувалися серед гімназистів, був різних буржуазних і дрібнобуржуазних партій (українських есерів, Бунду, сіоністів, анархістів), які намагалися поширити свій вплив на трудящі маси. Однак робітничий рух проходив під лозунгами революційних соціал-демократів, що особливо яскраво проявилося в період першої російської революції 1905-1907 років.

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.