Про Житомир и не только
Про ...ИсторияИнтересные и выдающиеся личностиСправочная информацияОрганизации  

Рубрики
Достопримечательности
История в датах
До XVII века
XVII-XIX века
Начало XX века
Середина XX века
Погода
Расписание погоды
Сегодня днем
в Житомире:
Переменная облачность, без осадков.
Температура:+24...+28 oC
Давление:743 мм.рт.ст.
Влажность:50 %
Направление ветра:С-В
Скорость ветра:4 м/с
 
Подробнее >>>
Случайное фото
Альбом
"Архитектура"
Дом правосудия
Дом правосудия
Индексы
Бердичівський район
 
Гришківці 13337
(261420)
 
Докладніше >>>
Начало XX века
<<< Житомир у роки Великої Жовтневої соціалістичної революціїЕкономічний розвиток після громадянської війни >>>

Боротьба за владу у 1918-1920 роках

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

Боротьба за владу Рад набувала в Житомирі дедалі гострішого характеру. Вороги соціалістичної революції охорону пошту, телеграф і заявив, що всякі революційні виступи будуть негайно придушені силою зброї. Буржуазно-націоналістична Центральна рада за допомогою меншовиків, есерів та бундівців наприкінці листопада прибрала владу в місті до своїх рук. Боротьба проти сил контрреволюції ще більше активізувалася після Першого Всеукраїнського з'їзду Рад, який проголосив встановлення Радянської влади на Україні і закликав трудящих контрреволюційна Центральна рада, яка після вигнання радянськими військами з Києва в кінці січня втекла до Житомира, а звідти далі на Захід. У Житомир радянські війська, якими командував В.С. Кіквідзе, вступили 17 лютого 1918 року. У визволенні міста брали участь частини 1-го гвардійського корпусу та загони моряків Балтійського флоту, які прийшли на допомогу українським трудящим. Того ж дня в місті створено військово-революційний комітет. 18 лютого 1918 року влада в Житомирі перейшла до Ради робітничих і солдатських депутатів. Для боротьби з контрреволюцією було організовано червоногвардійський загін з робітників і солдатів. Але 22 лютого Житомир захопили війська Центральної ради, а 24 лютого 1918 р. місто окупували німецькі війська.

Більшовики, перебуваючи в підпіллі, продовжували керувати боротьбою за владу Рад. Першого пекарів та друкарів, а 17 липня почався страйк залізничників Житомира.

У вересні 1918 року з ініціативи Житомирського партійного комітету було скликано першу конференцію більшовиків Волині, яка поставила на порядок денний підготовку до збройного повстання, обрала делегатів на другий з'їзд КП(б)У, в т.ч. від Житомирської партійної Бердичів, радянські війська вийшли в тил петлюрівцям, які перебували в районі Житомира. Розвиваючи наступ, кавалерійська бригада, в складі якої діяв полк червоного козацтва на чолі з В.М. Примаковим, 14 березня 1919 року визволила Житомир. Того ж дня військово-революційний комітет, створений у лютому 1919 року, від імені Тимчасового робітничо-селянського уряду України звернувся до жителів міста з відозвою про встановлення Радянської влади. 17 березня 1919 року вийшов перший номер газети «Известия» - органу Житомирського ревкому. 19 березня було проведено вибори Київ. Та Червона Армія зірвала плани противника. 12 квітня 1919 року радянські війська під командуванням М.О. Щорса визволили Житомир. Цього ж дня народний комісар військово-морських справ УРСР М.І. Подвойський від імені уряду Радянської України привітав війська, що визволили Житомир. Губернський ревком робітників-металістів, на яких були присутні представники від багатьох інших підприємств міста, в телеграмі, надісланій Раді Народних Комісарів Української РСР, заявляли, що «вони всіма силами і зі зброєю в руках до останньої краплі крові будуть підтримувати Червону Армію у боротьбі з світовою буржуазією сесії новообраної Ради робітничих депутатів було обрано виконком у складі 15 чоловік, з них 14 більшовиків, у т. ч. О. Гілінський, М. Кручинський, І. Лес.

Трудящі Житомира під керівництвом більшовиків розгорнули боротьбу за зміцнення Радянської влади, ліквідацію господарської розрухи і посилення допомоги Червоній Армії. Створена у квітні 1919 року Рада народного господарства, розпочала облік і націоналізацію промислових підприємств. На приватних контрреволюційними бандами і надання допомоги Червоній Армії в Житомирі в середині 1919 року створюється 1-й Волинський радянський полк, введено «всеобуч», всі трудящі міста віком від 18 до 40 років були охоплені навчанням на курсах військової підготовки, група комсомольців виїхала в Київ на курси червоних командирів. Велику допомогу більшовикам подавав Центральний Комітет КП(б)У.

17-18 червня 1919 року в Житомирі відбулася друга губернська конференція більшовиків. З доповіддю “Про роботу в Червоній Армії” на конференції виступив Народний комісар військово-морських справ України М.І. Подвойський. З 24 травня в місті і в губернії було оголошено масовий запис добровольців у Червону Армію. За кілька днів у Житомирі комсомольська організація, що організаційно оформилася 29 квітня 1919 року. Робота серед молоді в справі надання допомоги Червоній Армії була основною ланкою в діяльності комсомолу.

Знаменним для міста було перебування в ньому Першої Української Радянської дивізії. Політвідділ дивізії здійснював велику масово-політичну роботу серед населення, спрямовану на зміцнення Радянської влади. Начдив М.О. Щорс організував у Житомирі школу червоних командирів, до якої прийняли 300 молодших командирів і бійців, які відзначилися у боях. Велику виховну та політико-освітню роботу проводили відкриті в червні 1919 року перший комуністичний клуб ім. К. Маркса, будинок освіти червоноармійців та школа політичної грамоти петлюрівців пліч-о-пліч з бійцями 44-ї дивізії безстрашно билися курсанти Житомирської школи червоних командирів. 19 серпня під Житомиром загинув командир Таращанської бригади В.Н. Боженко. Трудящі міста і бійці Червоної Армії поховали Боженка на бульварі, біля пам'ятника Пушкіну. 20 серпня 1919 року частини 44-ї дивізії за наказом радянського командування залишили місто і відійшли на північ у район Коростеня. Увірвавшись до Житомира, петлюрівці зруйнували могилу Василя Боженка, поглумилися над останками мертвого героя. І на цей раз петлюрівці не змогли довго утримати місто. 19 вересня 1919 року спільними діями Південної групи військ і 44-ї дивізії Житомир було визволено. У бою за місто особливо відзначилася кавалерійська бригада Г.І. Котовського, яка входила командуючий Південною групою військ Й.Є. Якір, командир 44-ї дивізії І.Н. Дубовий, члени Реввійськради групи військ Я.Б. Гамарник, В.П. Затонський та Л.Й. Картвелішвілі.

Після визволення міста ревком звернувся до трудящих з закликом надати йому всебічну допомогу в зміцненні Радянської влади і остаточному розгромі контрреволюції. Ревком та міська більшовицька організація вживали термінових заходів щодо відновлення діяльності радянських установ. Налагоджувалася робота підприємств і профспілкових року член ВУЦВК’у Д.З. Мануїльський тривалий час, перебував у Житомирі. Він спрямовував роботу радянських і партійних органів міста, виступав з доповідями перед трудящими, керував селянською секцією губпарткому, брав участь у підготовці та проведенні 1-го селянського з'їзду Волині.

Для зміцнення органів Радянської влади в Житомирі багато робила комсомольська організація. Комсомольці вели боротьбу з спекуляцією, бандитизмом та саботажем. У ході цієї боротьби про мобілізацію молоді на боротьбу з Денікіним і вирішено видавати комсомольську газету «Пути Красной молодежи». (Перший номер її вийшов у листопаді Великої Жовтневої соціалістичної революції. На урочистому мітингу на площі біля міського театру промовці закликали трудящих до зміцнення союзу робітників і селян, до об'єднання всіх зусиль для остаточного розгрому ворогів Радянської влади. Мітинг закінчився співом «Інтернаціоналу». Після мітингу відбулася перервана розбійницьким нападом буржуазно-поміщицької Польщі. 26 квітня Житомир опинився в руках інтервентів. Ворог розправлявся з комуністами та радянськими активістами. Щодня на Сінній площі чинилися криваві розправи. На початку червня Червона Армія перейшла в рішучий наступ. 7 червня 4-а дивізія Першої Кінної армії під командуванням Ф. Літунова визволила Житомир. Наступ радянських кіннотників був настільки стрімким, що штаб Пілсудського ледь уник Першої Кінної армії. 19 червня 1920 року в місті опубліковано наказ Реввійськради Першої Кінної армії про відновлення діяльності всіх радянських установ та організацій. Цей наказ підписали член ВУЦВК К.Є. Ворошилов і командуючий Першої Кінної С.М. Будьонний. В.І. Ленін надавав великого значення визволенню Житомира: «Цими днями, - повідомляв він делегатів 2-ї Всеросійської наради по роботі на селі,- виявилось, що нашою кіннотою взято Житомир; остання дорога, яка сполучає Київ з польським фронтом, з півдня і з півночі уже перерізана нашими військами, і Київ, значить, пропав для поляків безнадійно».

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.

<<< Житомир у роки Великої Жовтневої соціалістичної революціїЕкономічний розвиток після громадянської війни >>>

Житомир в датах
Знаете ли Вы ...
... что первое известное летописное упоминание о Житомире было в 1305 г.
Приглашение
К сотрудничеству приглашаются авторы. Материал должен обязательно включать:
 - ссылки на литературу;
 - подпись не более 500 символов.
Стиль написания свободный. Желательно использовать пакет MS Office. Иллюстрации представлять отдельно. Плагиат и анонимки не рассматриваются. Материал направлять на e-mail администратора.
Читайте про ...

Економічний розвиток у перших п'ятирічках
За роки соціалістичної індустріалізації в економіці міста сталися важливі зміни. Протягом першої і другої п'ятирічок будуються нові і реконструюються діючі підприємства. Докладніше >>>

Культурний розвиток у перших п'ятирічках
У роки довоєнних п'ятирічок розгортали свою діяльність культурно-освітні заклади, зростало театральне мистецтво. Велику братерську допомогу в цьому подавали митці Москви, Ленінграда та інших міст, які часто бували в ... Докладніше >>>

Данило Окийченко
Данило Окийченко (Яків Олександрович Вознюк) писати почав пізно. Довгий час він учителював. У роки Вітчизняної війни - як офіцер-фронтовик воював. По демобілізації з лав Радянської Армії в 1947 році працював завідуючим Житомирським райвно, ... Докладніше >>>


Про Житомир і не тільки...
Карта сайта