У визволеному місті швидко налагоджувалася робота промислових підприємств, транспорту, відновлювалася діяльність шкіл і культурно-освітніх закладів. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський, який відвідав Житомир на початку вересня 1920
Мобілізуючи трудящих на відбудову народного господарства, партійна організація водночас приділяла багато уваги боротьбі проти бандитизму та буржуазних націоналістів. У квітні 1921 року губком КП(б) України звернувся з листом до всіх комуністів міста, в якому закликав їх оволодіти військовою справою і подати дійову допомогу органам Державного політичного управління, Червоній Армії в розгромі бандитизму. Борючись за виконання історичних рішень X з'їзду РКП(б), партійна організація Житомира завдала рішучої відсічі троцькістам та іншим антипартійним групам, що засіли в профспілках і гальмували справу відбудови господарства, а також українським та єврейським буржуазно-націоналістичним елементам.
комунальне господарство.
Після закінчення громадянської війни губернська Рада народного господарства взяла на облік усі промислові об'єкти, дрібні і середні майстерні. За офіційними даними на 1 листопада 1921 року, в місті діяло 31 державне підприємство. Багато підприємств працювало з великими перебоями, а лісозавод і шпилько-колодочна фабрика через відсутність сировини і нестачу палива припинили свою роботу. В місті діяло 66 кустарних артілей і водночас налічувалося дві тисячі безробітних.
Під керівництвом партійної організації велику роботу здійснювала міська Рада, до складу
Москви, Петрограда, Донбасу та інших місць приїхали на постійну роботу досвідчені партійні і радянські працівники, господарники і спеціалісти.
Для мобілізації трудящих Житомира на відбудову народного господарства велике значення
виробничу активність трудящих. Робітники чавуноливарних майстерень, як і багатьох інших підприємств показували зразки свідомого соціалістичного ставлення до праці, державної власності. Їх приклад наслідували трудівники шпилько-колодочної фабрики, електростанції
майстерень власників Вайнштейна і Линника, на яких працювало 50 чоловік, створено 1-й Волинський державний чавуноливарний і механічний завод «Сільмаш».
Відбулися зміни і в кустарній промисловості. Кустарі ставали на шлях кооперування. З допомогою держави утворювалися промислові артілі, що спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів широкого вжитку - шкіряних, текстильних виробів, сільськогосподарського реманенту - грабель, лопат, возів, жорен.
радянських республік.
Успіхи в господарському, культурному і державному будівництві радували трудящих. Але ця радість була затьмарена смертю В.І. Леніна. На траурних мітингах, які відбулися на підприємствах і в установах, на центральній площі трудящі давали
У день похорону Ілліча на центральній площі міста, яку потім названо ім. В.І. Леніна, відбулася закладка пам'ятника вождю. 1-го травня 1926 року його урочисто відкрито (перший пам'ятник відкрито 1922 року).
Робітники і службовці заводу «Сільмаш» у своїй резолюції, опублікованій на
господарського і культурного будівництва. Завдяки цьому до кінця 1925 року основні галузі промисловості були відбудовані. На фабриках і заводах зростала кількість робітників, підвищувалась їх продуктивність праці.
Відбудовуючи фабрики й заводи, робітники Житомира, який до 1925 року був губернським центром, а з 1925 року - окружним, подавали допомогу селу. Колективи підприємств, зокрема друкарі і залізничники, успішно здійснювали шефську роботу в Сінгурах, Млинищах та інших селах Житомирського району.
Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді тільки з дозволу адміністрації сайту.
... что в 1482 во время нападения отрядов крымского хана Менгли-Гирея Житомир был сильно разрушен
Приглашение
К сотрудничеству приглашаются авторы. Материал должен обязательно включать: - ссылки на литературу; - подпись не более 500 символов. Стиль написания свободный. Желательно использовать пакет MS Office. Иллюстрации представлять отдельно. Плагиат и анонимки не рассматриваются. Материал направлять на e-mail администратора.
Читайте про ...
Житомирские подземелья Наш город богат тайнами. Одна из них – подземные галереи, которые начали строить еще славяне-язычники задолго до введения христианства. А достраивали их поляки с литовцами. Подробнее >>>
Розвиток міста в XVIII-XIX ст. Територія міста, що дорівнювала 110 десятинам, знаходилася в межах теперішніх вулиць Пархоменка, Московської, Пушкінської і Короленка. Вона була досить щільно забудована одноповерховими житловими будинками. Докладніше >>>
Данило Окийченко Данило Окийченко (Яків Олександрович Вознюк) писати почав пізно. Довгий час він учителював. У роки Вітчизняної війни - як офіцер-фронтовик воював. По демобілізації з лав Радянської Армії в 1947 році працював завідуючим Житомирським райвно, ... Докладніше >>>