Економічний розвиток у перших п'ятирічках

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

За роки соціалістичної індустріалізації п'ятирічок будуються нові і реконструюються діючі підприємства. В 1928-1930 рр. споруджується потужна електростанція. Чавуноливарний і механічний завод «Сільмаш» перетворено на машинобудівний, а в 1933 році - на мотороремонтний завод Від ремонту нескладного сільськогосподарського інвентаря колектив заводу перейшов до виготовлення соломорізок, культиваторів, віялок і молотарок, а пізніше - до ремонту тракторів та автомашин.

На базі деревообробної фабрики, що виготовляла наочне та лабораторне приладдя для шкіл, 1933 року створено музичну фабрику. 7 листопада 1935 року на основі колишньої шпилько-колодочної фабрики відкрито панчішну. В 1936 році стали до ладу шліфувально-гранувальний завод, лако-фарбова фабрика, промислова артіль «Культпобут» та інші. Мотороремонтний завод почав виробляти апарати для підживлення посівів, музична фабрика – баяни, меблевий цегельні заводи, кондитерська і макаронна фабрика, м’ясокомбінат і пивзавод.

ударників. На початку 1931 року лише на дев'яти провідних підприємствах їх налічувалося 1217 чоловік, або близько 70% всіх робітників. Так, на початок квітня 1930 року на заводі “Сільмаш” ударництвом було охоплено 54% всіх робітників, а в січні 1931 року – 97%. Наприкінці квітня 1931 року в Житомирі відбулася конференція ударників. Вона константувала, то соціалістичні зобов'язання, взяті робітниками міста Житомира, успішно виконуються. Стахановський рух, транспортні зв'язки, відновилося регулярне залізничне сполучення Житомир – Коростень, Житомир - Бердичів; 1935 року закінчено будівництво залізниці Житомир - Фастів і відкрито прямий залізничний зв'язок з столицею Радянської України Києвом; побудовано залізницю, що сполучила місто з Новоградом-Волинським, споруджено цивільний аеропорт; заасфальтовано шосейну дорогу Київ – Житомир - Новоград-Волинський і встановлено між ними регулярне автобусне округу (до того з 1930 року районний центр) Київської області, а з 22 вересня 1937 року - обласним центром. Тоді ж міськрада затвердила план, здійснюючи який трудящі міста лише в 1939 році забрукували 7700 кв. метрів та озеленили 17,2 га. Напередодні Великої Вітчизняної війни Головпоштамту, гуртожиток для студентів Державного педагогічного інституту ім. І. Франка і ряд шкіл. На 1931 рік у Житомирі, як і в інших містах країни, було ліквідовано безробіття, робітничий клас державна торгівля. В місті йшла жвава торгівля на колгоспних ринках: Житньому, Сінному і Кафедральному.

Докорінно поліпшилась охорона здоров'я. 1940 року в місті було 28 медичних закладів, де працювало 129 лікарів, серед них І.О. Сидоренко, згодом заслужений лікар УРСР. На березі річки Тетерева було споруджено будинок відпочинку ім. Цюрупи.

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.