Культурний розвиток у перших п'ятирічках

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

Помітних успіхів досягнуто в культурному будівництві. Напередодні Великої Вітчизняної війни учитель. Учителька Г.С. Максимович була удостоєна почесного звання заслуженої вчительки середніх і вищих спеціальних навчальних закладів. У місті налічувалося 12 технікумів і училищ, у т.ч. індустріальний технікум, музичне училище, механічна школа. Крім педагогічного та учительського інститутів, у жовтні 1929 року почав працювати агрономічний технікум, перебазований з Нової Чорториї.

Педагогічний інститут ім. І. Франка тільки за перші десять років свого існування (1919-1929) дав країні 300 спеціалістів вищої кваліфікації, з-поміж них: В.Г. Бондарчук, згодом академік АН УРСР, Л.С. Тишкевич, згодом професор Поволзького лісотехнічного інституту, М.М. Стаховський, учений-філолог, П.Д. Харченко, доктор біологічних наук, професор Київського університету. До завідуючий кафедрою нової історії О.К. Касименко, згодом доктор історичних наук, професор. театральне мистецтво. Велику братерську бували в Житомирі. 1928 року протягом декади гастролював тут Олександрівський театр (тепер Ленінградський академічний театр драми ім. О.С. Пушкіна). Того ж Собінов. 1931 року виник пересувний театр «Червоний шлях», 1932 - театр юного глядача, а в 1934 році створено театр імені М.О. Щорса. Його очолив В.Г. Магар, пізніше народний артист СРСР.

У цей же час відкриваються будинок народної творчості, філармонія, кінотеатри, нові клуби та інші культурно-освітні заклади. 1937 року було три кінотеатри, 4 клуби, палац піонерів та жовтенят. Розширив свою діяльність і обласний науково-дослідний музей. У 1940 році він мав 80 тис. експонатів. Бібліотека музею В. Маяковський. В приміщенні театру він читав уривки з поеми «Добре!» і нові Безименський і драматург І. Кочерга, який з 1928 року почав працювати в газеті «Радянська Волинь». У Житомирі зріс як композитор В.С. Косенко. Саме тут він написав пісні «Першотравнева», «На майдані», «Бойовий шлях 44-ї Щорсівської дивізії» тощо. Композитор-житомирянин Б.М. Лятошинський написав оперу «Щорс».

Український етнограф і письменник В.Г. Кравченко, керуючи етнографі відділом музею, зібрав багато зразків народної поетичної творчості, які зберігаються тепер у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.

оборонній роботі і спорту. Колективи підприємств, установ та навчальних закладів радянськими воїнами-прикордонниками створювали у військових частинах бібліотеки, червоні кутки. У 1934 році в місті працювало 40 осередків Тсоавіахіму, 26 стрілецьких гуртків і 10 тирів. Водночас розгорталася масово-спортивна робота. В довоєнний час у Житомирі споруджені стадіони: «Спартак», «Динамо» і спортивний зал. Товариства «Динамо», «Спартак», «Буревісник», «Медик», «Локомотив» та інші об'єднували близько 20 тис. комуністичному вихованні і мобілізації трудящих мас на боротьбу за втілення в життя рішень партії та уряду відіграла партійна і радянська преса.

На сторінках газет широко висвітлювалися стахановський рух, господарське і культурне будівництво в місті.

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.