Про Житомир и не только
Про ...ИсторияИнтересные и выдающиеся личностиСправочная информацияОрганизации  

Рубрики
Достопримечательности
История в датах
До XVII века
XVII-XIX века
Начало XX века
Середина XX века
Погода
Расписание погоды
Сегодня ночью
в Житомире:
Ясно, без осадков.
Температура:+18 oC
Давление:743 мм.рт.ст.
Влажность:83 %
Направление ветра:С-В
Скорость ветра:3 м/с
 
Подробнее >>>
Случайное фото
Альбом
"Природа Житомира"
После дождя ...
После дождя ...
Индексы
Попільнянський район
 
Макарівка 13544
(261735)
 
Докладніше >>>
Середина XX века
<<< Ударні темпи відновлення міста після Великої Вітчизняної війни>>>

Досягнення 50-60-х років

Опубліковано на сайті: 4.09.2007

енергетичної бази міста. 1959 року Житомир підключено до Кременчуцької енергосистеми, що дало можливість п'ятої п'ятирічки реконструйовано й розширено авторемонтний завод меблевий комбінат та інші підприємства, оснащено новою, досконалішою технікою панчішну фабрику і фабрику музичних потокових конвейєрних ліній, встановлено понад дві тисячі автоматів і напівавтоматів. У 1966-1970 рр. здійснено комплексну механізацію 15 цехів і дільниць, введено в дію понад 150 автоматичних, напівавтоматичних потоково-механізованих і конвейєрних 1970 року розпочато випуск понад 150 нових зразків виробів, у т. ч. комбінованих вимірювальних приладів, щитів і диспетчерських пультів. Завдяки музичних інструментів щороку випускала по тисячі баянів та гармоній. На одне з найбільших підприємств міста перетворилася панчішна фабрика (з 1969 року «Комсомолка»).

1956 року в місті розпочалося будівництво заводу «Електровимірник». Минуло небагато часу, і підприємство стало випускати прилади високої точності (ампер-вольтметри, деталі до транзисторів, частотоміри, підсилювачі тощо). 1959 року почав діяти завод «Щитавтоматика». Щити та пульти, комбінатів Уралу, Закавказзя, на підприємствах братніх соціалістичних країн. 1960 року на базі ремонтного заводу виріс великий завод «Автозапчастина», який виготовляв деталі Хінчанка, що розташований на східній околиці, 1961 рр. зведено першу чергу текстильного велетня Полісся - льонокомбінату, а через два роки стала до ладу друга черга підприємства. В просторих світлих цехах встановлено понад 1300 ткацьких верстатів, 38 тис. прядильних веретен, участь 58 міст 13 союзних республік. На верстатах можна побачити марки багатьох заводів країни: «Таджиктекстильмаш», «Узбектекстильмаш», ризького та костромського заводів заводів текстильного Орші, Смоленську та Костромі. Неподалік льонокомбінату стали до ладу завод силікатної цегли (1964 р.), паперова фабрика (1962 р.) та завод залізо-бетонних виробів (1964 р.).

Отже, за повоєнні роки невпізнанно виробництва: текстильна, паперова, електроприладобудування. На 1973 рік у разів більше, ніж у 1940 році. Трудящі міста своєю самовідданою працею примножують трудові успіхи радянського комуністичну працю. Перші бригади комуністичної праці з'явилися в складальному цеху заводу «Електровимірник» і на фабриці музичних інструментів. Всебічну підтримку й допомогу новому руху подали партійні організації. В 1959 році в цей підприємством комуністичної праці став хлібозавод № 2. Нова хвиля соціалістичного змагання була викликана підготовкою до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Змагаючись за достойну зустріч славного ювілею, трудівники промисловості міста випустили надпланової продукції на суму 6 млн. крб. Країна одержала додатково велику 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. 1970 року в змаганні на честь Ленінського ювілею й XXIV з'їзду КПРС взяло участь 30 тис. чоловік. Право літопису Житомира став комуністичний суботник, що відбувся 11 квітня 1970 року. В ньому взяли участь 100 тис. трудящих міста. Того дня на підприємствах міста було вироблено продукції на 1,1 нагороджені ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». Заводи «Електровимірник», домобудівний комбінат, музична фабрика, м'ясокомбінат та хлібозавод № 2, механізована колона № 6, обласна лікарня Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. За успішне виконання ордена Леніна - 8, Жовтневої Революції - 23, Трудового Червоного Прапора - 153, а робітник меблевого комбінату, депутат Верховної Ради УРСР Ю.П. Рибак та водій автоколони 2193 В.Я. Цирюк - звання Героя Соціалістичної Праці. В.Я. Цирюк займався і автокросу (1965 р.) в особистій першості здобув золоту медаль і звання абсолютного чемпіона республіки. Заслуженою Героя Радянського Союзу В.В. Хрустицького. За 30 років роботи шофером вона наїздила мільйон кілометрів. За сумлінну працю її нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Важливу роль у підвищенні продуктивності праці відіграв рух винахідників та рацпропозицій, які дали річний економічний ефект 600 тис. крб., то в 1970 році відповідно - 2345 і майже 2 млн. карбованців. 1971 року на підприємствах міста діяли 25 конструкторських бюро на громадських засадах, 76 комплексних творчих бригад при первинних організаціях товариства раціоналізаторів і винахідників, що об'єднували понад 600 інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників. На меблевому комбінаті заслуженою повагою користувався ударник комуністичної праці столяр Я.В. Головачов. На його рахунку 156 раціоналізаторських пропозицій. Я.В. Головачов нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та удостоєний звання заслуженого раціоналізатора УРСР.

50-річчя утворення Радянського Союзу Житомирський меблевий комбінат нагороджено Ювілейним Почесним Знаком ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. 19 кварталів 171 тис. крб. що в 1,5 раза перевищує соцзобов'язання. На 600 комплектів «Полісянка». Заводові «Електровимірник» Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно ім'я 50-річчя СРСР.

Протягом 9-ї п'ятирічки було заплановано збудувати 9 нових підприємств і 49 автоматичних і конвейєрних ліній. У 8-й п'ятирічці розпочалося будівництво заводу хімічного волокна. Завод виготовляє капроновий шовк для текстильних виробів, корд і технічне волокно для шинної будівельних металоконструкцій стала до ладу 1972 року і мала потужність 80 тис. тонн ферм, колон, підкранових балок та інших металоконструкцій. Споруджено завод залізобетонних виробів потужністю 70 тисяч куб. метрів збірного залізобетону на рік. Вдвічі збільшено потужність силікатного склотари, перукарського обладнання, завод ремонту шляхових машин «Ремдормаш».

У відповідь на звернення ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР «До радянського народу, до трудящих усіх національностей Союзу РСР» у зв'язку колгоспним селянством, подають йому всебічну допомогу. Ще в роки п'ятої п'ятирічки вони взяли шефство над 4 радгоспами і 54 колгоспами МТС, головними інженерами і механіками. На 1970 рік 77 підприємств та організацій міста здійснювали шефство над колгоспами. 1972 року лише в колгоспах Житомирського району шефи побудували 46 силосних траншей на 16 тис. тонн зеленої маси.

З кожним роком розвивається міський транспорт. 1 травня 1962 року пущено першу чергу тролейбуса по маршруту центр-вокзал, а к 1972 року довжина тролейбусних трамвайні лінії довжиною 20,1 км і 75 міських та приміських автобусних маршрутів. Міський транспорт щодня перевозив понад 210 тис. пасажирів.

Генеральним планом реконструкції Житомира передбачено виведення транзитного транспорту аеровокзал. Авіалінії зв'яжуть обласний центр прямим сполученням з Москвою, Донецьком, Львовом, Запоріжжям, зв'язку. Діє міжміська автоматична телефонна станція, Житомир мас безпосередній зв'язок з 43 містами, кількість міжміських телефонних каналів зв'язку зросла в 4 рази, телеграфних - в 3 рази. Різко збільшилась і кількість абонентів міської автоматичної телефонної магазинів, кафе, їдалень. У 1972 році житомирян обслуговувало 222 магазини і 162 підприємства громадського харчування. Лише в 1971-72 рр. відкрито 16 магазини, 43 підприємства громадського харчування на 8900 місць, ринок на 600 торгових місць, овоче- та житлове будівництво. Лише протягом 1966-1970 рр. побудовано 439,5 тис. кв. метрів житла. До кінця дев'ятої п'ятирічки буде споруджено 510 тис. кв. метрів житла.

У зв'язку з будівництвом усе більше й більше змінюється обличчя міста. Його окрасою тепер є площа В.І. Леніна. В центрі її підноситься пам'ятник великому музично-драматичного театру (за проектом архітекторів Б. Жижеріна та В. Пироговського). Перспективу площі завершує будинок обкому та міськкому КП України, споруджений в 1954-1955 рр. (архітектори Д. Богуславський і П. Гіренко). Виникли нові площі - Рад, Першотравнева, Перемоги. Розширено привокзальну площу. Головною і найкрасивішою є вулиця Леніна, яка зв'язує три великі райони міста - Центральний, Привокзальний та Завокзальний. Невпізнанне змінилася й вулиця К. Маркса. На кожному кроці - пам'ятник Карлу Марксу. В 1972 році завершено реконструкцію значної частини Московської вулиці, яка перетворилася на одну з кращих магістралей міста.

Улюбленим місцем відпочинку житомирян є міський парк ім. Ю. Гагаріна площею 45 га. За першість у всесоюзному огляді парків у 1964 році йому присуджено диплом 1-го ступеня Міністерства культури СРСР та газети «Известия». Міський парк відпочинку став лауреатом Всесоюзного огляду парків, присвяченого з Мальованкою та Зарічанами. На Тетереві створено водосховище. Силами трудящих у районі Корбутівки обладнано нову зону відпочинку - гідропарк з пляжами, водною станцією, атракціонами. Тут зведено туристський комплекс.

Гранітні скелясті береги Тетерева і Кам'янки, зелені масиви парків, садів та скверів, ансамблі нової забудови надають місту своєрідної краси. 1972 року площа зелених насаджень перевищила тепер 2600 га, тобто 13,8 кв. Східного житлового мікрорайону, розміщеного поблизу промислової зони, де проживало на той час 40-45 тис. чоловік. 1972 року здано в експлуатацію першу чергу мікрорайону, площею 100 тис. кв. метрів житла, школу, 2 дитячі комбінати, промтоварний магазин, поштамт, аптеку.

Крім житла, намічено звести в 1975 році кінотеатр і дошкільні наклади, комбінат побутового обслуговування, універмаг, кафе, кілька продовольчих та промтоварних магазинів. Крім Східного буде створено Західний житловий район. Ведеться реконструкція Південно-Західного району. Різноманітна забудова надає місту будинок побуту.

Поліпшується добробут житомирян, зростає їх заробітна плата. У місті 22 850 пенсіонерів, яким щороку виплачується 8,2 млн. крб. пенсії. 774 багатодітних поліклініки, 40 лікарняних та фельдшерських пунктів на підприємствах, станція швидкої допомоги, 14 аптек. Цілющі радонові ванни Житомирської водолікарні повернули до праці сотні хворих людей. До послуг житомирян - три будинки Великим авторитетом у житомирян користуються заслужені лікарі Української РСР Є.І Конопелько та Г.В. Бількевич.

Швидкими темпами розвивається освіта. Лише в 1971-1972 рр. відчинили двері дві школи на 2520 учнів. Тепер у місті - 36 загальноосвітніх денних шкіл, 7 вечірніх та одна заочна середня школа, де навчається понад 28 750 учнів, у 2,2 Кульчицька, педагоги Л.Ф. Бобровська з школи № 8 і Л.Й. Покорна з школи № 16 удостоєні почесного звання заслуженого вчителя Української РСР.

У восьмій п'ятирічці почали діяти 8 дитячих дошкільних закладів. Всього в 1972 році було 48 дитячих 3 інститути, 9 середніх спеціальних закладів. У них навчається близько 6,6 тис. студентів та 8,6 тис. учнів. Лише педагогічний інститут ім. І. Франка у 1966-1971 рр. підготував понад три тисячі вчителів. Професорсько-викладацький колектив агрономів підготував після війни сільськогосподарський інститут, навчально-матеріальна база якого значно зміцніла й розширилася. Інститут має 2 учбові господарства: «Україна», «Черемошне». Далеко за межами області відоме ім'я професора інституту А.С. Молостова, перу якого належать друковані праці з питань селекції сільськогосподарських культур, професорів Є.О. Михайленка та Л.Л. Щетиніної. З 1960 року в місті працює загальнотехнічний факультет Київського ордена Леніна політехнічного інституту, провідними спеціальностями якого є машинобудування, приладобудування і легка промисловість.

У підготовці висококваліфікованих кадрів промисловості і сільського господарства велика роль належить профтехучилищам. До 1972 року в місті налічувалось 9 профтехучилищ. Багато випускників цих училищ стали відомими краєзнавчий музей, зокрема відділи: історії дорадянського часу, історії радянського суспільства і художній. 1 серпня 1970 року в будннку, де народився С.П. Корольов, відкрито меморіальний музей видатного вченого. Численні фото, космосу, досягнення радянської космонавтики.

До послуг трудящих - обласний музично-драматичний театр, філармонія, 15 будинків культури і клубів, 7 постійних і 2 літні кінотеатри, 70 бібліотек з книжковим фондом близько Івановський, Гомельський, Омський, Ростовський, Калінінградський, Архангельський театри, Червонопрапорний імені Александрова ансамбль пісні і танцю Радянської Армії, Сибірський та Оренбурзький народні хори, молдавський ансамбль «Жок» та багато інших творчих колективів. Кожний такий приїзд знайомив трудящих міста з життям, культурою братніх народів Радянського Союзу.

За 1951-1972 рр. набула розквіту художня самодіяльність. В місті налічувалось 120 колективів художньої самодіяльності, що об'єднувало 10 тис. чоловік. Як свято пісні, щороку навесні в Житомирі проводився огляд художньої самодіяльності, під час якого самодіяльні співаки, танцюристи, читці, музиканти демонструють Союзу РСР, в якому взяло участь 9 тис, чоловік. Великою популярністю користуються виступи самодіяльних митців меблевого комбінату, міського будинку культури, льонокомбінату, фабрики музичних інструментів, заводу «Електровимірник», сільськогосподарського інституту. За високу виконавську меблевого комбінату А. Кайданович.

У Житомирі навчалися український радянський композитор О. Білаш, головний диригент оркестру українського радіо і телебачення В. Гнєдаш та пензля і різця члени спілки художників СРСР М.А. Максименко, О.П. Вітрик, В.О. Таранченко, Д.Н. Красняк, В.І Нечуйвітер, П.О. Фоменков, твори яких не раз демонструвалися на всесоюзних, республіканських та міжнародних виставках. У виставочному залі художніх майстерень художнього фонду УРСР організовуються виставки творів місцевих митців, а також митців народної творчості працює студія молодих художників. Житомирська організація Спілки письменників України (заснована 1965 року) налічує 14 членів, які за вшанування ветеранів і передовиків виробництва, урочиста реєстрація шлюбів і новонароджених, вечори повноліття, урочисте вручення трудових книжок, урочиста посвята в робітники, студенти, традиційними стали свято праці, свято Серпа і Молота, проводи зими Михайловграда Народної Республіки Болгарії. Житомир і Михайловград - міста-побратими. У місті діє 19 первинних організацій - колективних членів товариства радянсько-болгарської дружби, що налічують понад 20 тис. членів. Зміцненню радянсько-болгарської дружби сприяв приїзд делегацій партійних працівників Болгарії, учнів Михайловградської гімназії, учасників фестивалю дружби радянської та болгарської молоді, що проходив 1971 фізкультура і спорт. Любителям спорту створені всі умови для удосконалення своєї майстерності. До їх послуг - 4 стадіони, будинок спорту, плавальний басейн, дитяча та юнацька спортивні школи. В місті налічується понад 31 тис. Паризької комуни, в березні 1971 року, житомиряни польському революціонеру-демократу Ярославу Домбровському (автор - скульптор А. Скобликов). Ім'я Я. Домбровського присвоєно школі №36 та пам'ятник уродженцю Житомира С.П. Корольову, академіку, конструктору в галузі ракетної техніки і космічних досліджень, двічі Герою Соціалістичної Праці (скульптор О.П. Олійник та архітектор А. Корнеєв). Ім'ям С.П. Корольова названа центральна магістраль нового промислового району. З’явилися вулиці імені Ю. Гагаріна, В. Комарова, К. Ціолковського та Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури, що налічує понад 14 тис. членів. У Житомирі держава охороняє 48 пам'ятників історії та архітектури комсомольська організація налічує майже 32 тис. членів ВЛКСМ. У соціалістичному змаганні на честь XXIV з'їзду КПРС комсомольська організація гладильного цеху льонокомбінату вийшла переможцем і нагороджена пам'ятним червоним прапором ЦК ЛКСМУ. вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих Рад депутатів трудящих, що відбулись у червні 1971 року. Столяр меблевого комбінату Герой Соціалістичної Праці Ю.П. Рибак був обраний депутатом Верховної Ради УРСР, депутатами обласної Ради обрано 17 робітників і службовців. До Житомирської міської Ради депутатів трудящих обрано міський комітет КП України та міська Рада депутатів трудящих у вирішенні всіх завдань комуністичного будівництва.

В місті 660 профспілкових організацій, що об'єднують понад 111,8 тис. членів профспілки.

Матеріал підготовлено: pro.zhytomir.info
Відтворювання матеріалів статті в будь-якому вигляді
тільки з дозволу адміністрації сайту.

<<< Ударні темпи відновлення міста після Великої Вітчизняної війни>>>

Житомир в датах
Знаете ли Вы ...
... что в 1474 году через Житомир проезжал венецианский посол Амброджо Контарини. В своих записях он заметил, что это очень укрепленный город с деревянными домами
Приглашение
К сотрудничеству приглашаются авторы. Материал должен обязательно включать:
 - ссылки на литературу;
 - подпись не более 500 символов.
Стиль написания свободный. Желательно использовать пакет MS Office. Иллюстрации представлять отдельно. Плагиат и анонимки не рассматриваются. Материал направлять на e-mail администратора.
Читайте про ...

Житомирський замок
Після перетворення 1471 року Київського князівства на воєводство, Житомир став у його складі повітовим містом. Докладніше >>>

Житомирские подземелья
Наш город богат тайнами. Одна из них – подземные галереи, которые начали строить еще славяне-язычники задолго до введения христианства. А достраивали их поляки с литовцами. Подробнее >>>

Як Домаха чоловіка в прийми оддала
Козієва Домаха, як правду казати, зроду за роботу не дуже хапалася. А оце з минулого літа, відколи в Голіївку став автобус ходити, геть і той лад згинув. Тільки на своїй садибі товчеться та в місто на базар щоранку їздить ... Докладніше >>>


Про Житомир і не тільки...
Карта сайта