Концевич Євген Васильович
Він не мріяв стати письменником. Але доля звела його з Васильком Хомичевським - сином блискучого перекладача античної літератури Бориса Тена, з братами Валерієм і Анатолієм Шевчуками, - і перед ним відкрився неозорий світ словесності. Його оповідання публікувалися в газеті "Літературна Україна", у журналах "Вітчизна", "Дніпро", "Україна" та ін. Докладніше >>>

Маршалов Виктор Пантелеевич
Он никогда не носил звания "рядовой". И рядовым в жизни никогда не был. Одним он был известен как курсант инженерных войск, другим - как армейский шоферюга или офицер-инструктор по минно-взрывным заграждениям. Но ему была ближе неизвестность. Для этого мира он был никто, потому что был вычеркнут из нормальной жизни - своей, близких и родных, а среди себе подобных носил кличку "Зубр". Потому что его работа - разведчик-диверсант. Подробнее >>>

Данило Окийченко
Данило Окийченко (Яків Олександрович Вознюк) писати почав пізно. Довгий час він учителював. У роки Вітчизняної війни - як офіцер-фронтовик воював. По демобілізації з лав Радянської Армії в 1947 році працював завідуючим Житомирським райвно, директором школи, журналістом. Саме на сторінках "Радянської Житомирщини", де Яків Олександрович протягом десяти літ завідував відділом культури та шкіл, і з'явилось вперше ім'я Данило Окийченко, яким підписував він свої перші публікації - прозові та віршовані гуморески. Докладніше >>>